Право власності - це врегульовані законом правовідносини щодо володіння, користування та розпорядження майном.

Законодавством України передбачено різні підстави набуття права власності. Набути права власності можна із правочинів, це зокрема шляхом укладення договорів, у порядку спадкування, привласнення безхазяйної речі та інше.

Однією із підстав набуття права власності вважається привласнення майна за набувальною давністю.

Відповідно до ст. 344 Цивільного Кодексу України, особа, яка добровільно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п’яти років , набуває права власності на це майно (набувальна давність).

Для отримання права власності на нерухоме майно слід звертатися з заявою до суду. Однак, слід пам’ятати, що таке володіння повинно бути добросовісним. Це означає, що володілець не знав і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю, інакше кажучи обставини, у зв'язку з якими виникло володіння чужою річчю, не давали найменшого сумніву стосовно правомірності набуття майна. Добросовісне чи недобросовісне володіння повинен встановлювати суд.

Володіння має бути відкритим, очевидним для всіх третіх осіб, які повинні мати можливість спостерігати за ним, протягом означеного в законі строку володілець не вчиняв дій, що свідчили б про визнання ним обов’язку повернути річ власнику, а також йому не пред’являвся правомочною особою позов про повернення майна.

Тривале володіння – це таке володіння яке починається і закінчується у визначений законодавством строк. У ЦК зазначено, що особа повинна володіти нерухомим майном – 10 років, а рухомим 5 років.

На практиці, частіше, виникають спори у зв’язку з не визначеністю початку перебігу строків набувальної давності. Законодавством визначається, що початок строку набувальної давності починається з моменту володіння майном. Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем вона є.

Та що робити, коли особа не є спадкоємцем ні за законом, ні за заповітом і правонаступники не прийняли спадщину?

В такому випадку перебіг строку набувальної давності починається з моменту, коли перебіг строків на право про прийняття спадщини законними представниками та органами місцевого самоврядування (1 рік) закінчилися. Крім того слід врахувати загальний строк перебігу позовної давності, тобто 3 роки. Таким чином, сплив строку набувальної давності розпочинається через 4 роки після відкриття спадщини.

Якщо ж особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред’явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п'ятнадцять, а на рухоме майно – через п’ять років з часу спливу позовної давності.

Таким чином, для того, щоб cтати власником майна за набувальною давністю, потрібно зібрати всі необхідні докази, що підтверджують добросовісність, відкритість та тривалість володіння майном і лише після цього звертатися до суду з заявою.

Якщо ж у Вас виникло бажання одержати у власність той чи інший об’єкт у суді , ви можете звернутися до юриста, який проконсультує вас з цього питання та допоможе зібрати необхідні документи для подачі до суд.