Банкрутство фізичної особи: міф чи реальність?

Кодекс по процедурам банкрутства (2597-VIII від 18.10.2018) був прийнятий Верховною Радою України ще в минулому році, 19.04.2019 був підписаний президентом і почне діяти з 21.10.2019. Кодекс містить багато прогресивних і новаторських положень, що йдуть в ногу зі світовими стандартами банкрутства.

Можна припустити що вже в найближчому майбутньому Україна істотно поліпшить свої позиції в світових рейтингах, а це в свою чергу, позитивно позначиться на інвестиційному кліматі в країні і стане поштовхом для зростання економіки.

До нововведень Кодексу про банкрутство необхідно віднести положення які передбачають процедуру банкрутства для фізичних осіб. Це можуть бути звичайні люди, які в силу обставин не можуть розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями.

Ініціювати таку процедуру банкрутства фізичної особи, може тільки сама ця особа, якщо вважає, що не може подолати фінансові труднощі будь-яким іншим способом. Провадження у справі про банкрутство відкривається тільки за заявою боржника - фізичної особи. Ніхто з кредиторів не може ініціювати банкрутство боржника - фізичної особи.

тобто, Кодексом про банкрутство, фізичній особі надається право на списання (реструктуризацію) боргових зобов’язань і можливість почати свою фінансову діяльність з «чистого аркушу».

Кодексом про банкрутство передбачені наступні умови, коли боржник може ініціювати власне банкрутство, а саме:

  • розмір прострочених зобов'язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на даний момент становить 125 190 000 гривень;
  • боржник припинив погашати кредити або здійснювати інші планові платежі в розмірі не менше половини місячних платежів по кожному з кредитних та інших зобов'язань протягом двох місяців;
  • винесено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке можна звернути стягнення;
  • існують інші обставини, які підтверджують про те, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання або здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності). Такими обставинами можуть бути, наприклад, втрата роботи, втрата годувальника, необхідність підтримувати матеріально дітей, проблеми зі здоров'ям.

 

Для ініціювання процедури банкрутства боржник повинен звернутися в господарський суд із заявою за місцем проживання.

Подаючи заяву в суд, боржник повинен надати інформацію про його операції з рухомим та нерухомим майном, а також членів своєї родини протягом останнього року, а також інформацію про пересування грошових коштів. При цьому арбітражні керуючі мають право отримувати і конфіденційну інформацію щодо боржника і його майна.

Не дивлячись на відносно просту процедуру банкрутства фізичної особи (подачі заяви в суд, збір необхідних матеріалів і документів) фізичній особі бажано звернутися до адвоката для визначення найбільш ефективних методів захисту його інтересів, а так само для узгодження перспектив і очікуваних результатів по процедурі банкрутства.

Таким чином, звертаючись до суду, боржник має справу виключно з судом та арбітражним керуючим, а не безпосередньо з кредитором і, тим більше, колектором.

Далі можливі два варіанти розвитку подій - процес реструктуризації боргів боржника або оголошення про банкрутство.

В рамках процедури відновлення платоспроможності фізичної особи передбачена процедура реструктуризації боргів.

Реструктуризація передбачає реалізацію частини майна боржника на користь боргу, зміна термінів та розміру боргу, відстрочку, розстрочку або списання боргу, а також можливість повернути борг третьою стороною. При цьому термін реструктуризації не повинен перевищувати п'ять років.

Неможливо реструктуризувати такі борги:

  • борги зі сплати аліментів;
  • відшкодування шкоди при ушкодженні здоров'я або смерті іншої фізичної особи;
  • сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та соціальне страхування.

 

Фізичну особу оголошують банкрутом, якщо протягом 120 днів після відкриття провадження у справ про неплатоспроможність, не було прийнято рішення про реструктуризацію боргу. В процесі банкрутства реалізується майно боржника, яке відноситься до ліквідаційної маси.

До ліквідаційної маси не відноситься житло, яке є єдиним для боржника і його сім’ї. Це може бути квартира не більше 60 кв м або ж будинок не більше 120 кв м. Таким чином, побоювання боржника, що в результаті реалізації майна боржник може залишитися «на вулиці» не є виправданими.

Після оголошення фізичної особи банкрутом, на нього покладаються обмеження- зокрема, протягом п’яти років боржник повинен письмово повідомляти про факт своєї неплатоспроможності перед укладенням договорів позики, кредитних договорів, договорів поруки або договорів застави.

Перевага процедури банкрутства для фізичних осіб проявляється в тому, що для боржника це можливість позбутися від непосильних зобов'язань перед кредиторами, навіть якщо повністю розплатитися з ними він не в змозі. У разі якщо після реалізації майна боржника коштів для погашення заборгованості не вистачило, така заборгованість вважається погашеною, що в свою чергу дає можливість повернутися до нормального ритму життя.

Для кредитора ж це спосіб позбутися від безнадійної заборгованості, а так само можливість отримати назад свої кошти за спрощеною процедурою.

Процедура банкрутства фізичної особи як для боржника, так і для кредитора це можливість досягти взаємовигідних рішень обома сторонами.

 

Джерело: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-viii