Підприємствами під час здійснення діяльності дуже часто укладаються договори купівлі-продажу та договори поставки. Можна подумати, що вони майже не відрізняються між собою, адже одно сторона передає майно іншій стороні, яка його приймає та сплачує певну грошову суму. Але це тільки на перший погляд. Тому для того, щоб запобігти негативним наслідкам, необхідно вміти розмежовувати ці два види договору. Розглянемо що між цими договорами є спільного та чим же вони відрізняються.
Правове регулювання
Договір купівлі-продажу регулюється §1 глави 54 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), а договір поставки - §3 глави 54 ЦК та §1 глави 30 Господарського кодексу України(далі - ГК).
Поняття договору купівлі-продажу
Згідно з ЦК, договір купівлі-продажу – це договір, за яким продавець передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність покупцеві, а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Поняття договору поставки
За ЦК, договір поставки – це договір, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
ГК закріплює, що договором поставки є договір, де одна сторона- постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Спільні риси договору купівлі-продажу та договору поставки
- Обидва договори є консенсуальними, тобто вважаються укладеними з моменту досягнення угоди зі всіх істотних умов.
- Мають спільну економічну природу – платна передача товару від одного суб’єкта до іншого.
- За обома договорами товар переходить до покупця у власність.
- До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо відносини не врегульовані законодавством про поставку. Можна зробити висновок, що договір поставки є одним з видів договору купівлі-продажу, що має свої особливості.
Відмінності між договорами
- сторонами договору є суб’єкти підприємницької діяльності, тобто підприємства будь-якої організаційної форми і громадяни-підприємці. Договір купівлі-продажу може бути укладений між будь-якими суб’єктами – як між підприємцями, так і між громадянами.
- предметом поставки є товар, призначений для ведення підприємницької чи іншої господарської діяльності, яка не пов’язана з особистим споживанням. Як правило, товари визначаються родовими ознаками, але можуть бути і товари індивідуального виготовлення. Предметом договору поставки не може бути нерухоме майно. Тоді як предметом купівлі-продажу може бути товар будь-якого призначення.
Наведені відмінності є основними та обов’язковими. Далі розглянемо відмінності, які не є обов’язковими ознаками, але відповідно до практики застосування договорів найчастіше відрізняють договори поставки від договору купівлі-продажу.
- Особливістю договору поставки є здебільшого те, що укладення договору і передача товару не збігається в часі. Між моментом укладання і моментом реального виконання існує немалий проміжок часу, оскільки товар в момент оформлення договору може бути відсутнім в натурі, тобто договір укладається під майбутній товар.
- Поставка товарів за договором поставки може здійснюватися неодноразово, а декількома партіями. Це призводить до тривалого характеру взаємовідносин сторін. За договором купівлі-продажу, за загальним правилом, встановлюються короткочасні відносини, які припиняються після одноразової передачі товару.
- У разі постачання може бути застосовано правила ІНКОТЕРМС, навіть на внутрішньому ринку.
Отже, ці два договори є основними договорами, що регулюють обмін товарів, але вони не є тотожними. Тому необхідно враховувати наведені вище особливості відповідних договорів, щоб уникнути в майбутньому негативних наслідків.