Спадок

Спадкування - це перехід прав та обов'язків (спадщини) від померлої людини, до інших осіб (спадкоємців).

Законодавством України передбачено два види спадкування: спадкування за законом і спадкування за заповітом.

Спадкування за заповітом відбувається тоді, коли спадкодавцем до смерті було складено заповіт (особисте розпорядження особи на випадок його смерті). В цьому випадку спадкоємцем може бути будь-яка особа, яка зазначена в заповіті. У разі відсутності заповіту відбувається спадкування за законом.

В першу чергу на спадок мають право: діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У другу чергу на спадок мають право: рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

У третю чергу право на спадкування мають: рідні дядько та тітка спадкодавця.

У четверту чергу на спадок мають право: особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

У п'яту чергу право на спадкування мають: інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення, утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї.

Якщо одна чергу приймає спадщину, то спадкоємці наступних черг автоматично усуваються від спадкування.

При вирішенні питання, хто є спадкоємцями за законом, повинні бути встановлені такі фактичні обставини, як: родинні стосунки (кровна спорідненість), шлюбні відносини, знаходження на утриманні спадкодавця, усиновлення, проживання з померлим однією сім'єю.

За такими ознаками в порядку спадкування за законом вишиковується черга спадкоємців, призначених до спадкоємства послідовно, а не одночасно.

Спадкування наступної черги відбувається коли:

  • Спадкоємці попередньої черги усунені від спадкування;
  • Спадкоємець, повинен отримати спадок помер;
  • Спадкоємці позбавлені спадкодавцем права на спадкування;
  • Спадкоємець наступних черг довів в суді, що тривалий час займався, матеріально забезпечував, дбав про спадкодавця, в силу похилого віку, важкої хвороби, каліцтво був у безпорадному стані і отримав рішення суду, в якому встановлено, що він може вступати в спадок нарівні з спадкоємцями встановлених черг.

 

У разі якщо спадкоємець помирає раніше спадкодавця, то спадок отримують онуки і правнуки спадкодавця в тій частині, яка належала за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були б живими на момент відкриття спадщини.

Всі дії щодо вступу в права спадкування здійснює нотаріус за місцем останнього зареєстрованого місця проживання померлого або місцезнаходження майна померлого.

Нерідко при вступі у спадок виникають спірні моменти, які не лежать в компетенції нотаріуса. Це може бути втрата правовстановлюючих документів, пропуск строку на прийняття спадщини, відсутність документів, що підтверджують родинні зв'язки, розподіл часток між спадкоємцями. Рішення спадкових спірних питань лежить, в основному, в компетенції судових органів.

При виникненні ситуації з вступом у спадщину не варто відкладати візит до нотаріуса, а при відмові нотаріуса в оформленні спадщини, необхідно знайти фахівця, який допоможе з оформленням спадщини для виключення можливої втрати прав на майно, яке переходить у спадок.