6 березня 2020 року у Верховній Раді України було зареєстровано проект Закону України про вільну економічну зону та спеціальний режим інвестиційної діяльності у Херсонській області.

В більшості країн, що розвиваються, як і в багатьох розвинених країнах, основним механізм залучення іноземних інвестицій є створення особливих (вільних) економічних зон.

Ініціаторами законопроекту зазначається, що приплив прямих іноземних інвестицій в розвинені країни у 2018 – 2019 роках досяг найнижчого показника з 2004 року та скоротився на 27%. Зокрема, приплив інвестицій в Європу зменшився вдвічі до менш ніж 200 млрд. дол. США через відтік капіталу з декількох найбільших європейських країн до США.

В межах спеціальних (вільних) економічних зон держави пропонують податкові пільги, звільнення від мит і тарифів; вводять сприятливі для бізнесу правила надання землевідведень, дозволів і ліцензій, а також норми, що стосуються найму співробітників; і забезпечують спрощення і раціоналізацію адміністративних процедур.

Спеціальні (вільні) економічні зони є одним із найбільш ефективних інструментів забезпечення зростання національної економіки завдяки активізації депресивних регіонів, використання наявного фінансового, людського, технологічного потенціалу, стимулювання експортної діяльності, залучення інвестицій.

Що стосується України, то перші спеціальні (вільні) економічні зони на її території були запроваджені ще у 1992 році, але пільговий режим було скасовано у 2005 році. З 2005 року в Україні суб’єкти господарювання у спеціальних (вільних) економічних зонах і на територіях пріоритетного розвитку здійснюють свою діяльність за загальними правилами оподаткування та не мають жодних спеціальних преференцій.

Метою законопроекту є визначення порядку утворення і особливостей функціонування вільної економічної зони та запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності у Херсонській області.

Ініціатор законопроекту обрав саме Херсонську область тому що:

1. Херсонська область має найбільш вигідне географічне розташування, що обумовлює значний транзитний потенціал;
2. Має значний обсяг високопродуктивних земель та водних ресурсів, а також сприятливі кліматичні умови, для розвитку сільськогосподарського виробництва;
3. Вихід Херсонської області до азово-чорноморського узбережжя має недооцінений рекреаційний потенціал та дає можливості для розвитку туризму;
4. Має значний потенціал у розвитку промислового комплексу.

Створення ВЕЗ в Херсонській області дозволить залучити інвестиції у пріоритетні сфери економічної діяльності для створення нових робочих місць, впровадження нових технологій, модернізації діючих виробництв, розвитку зовнішньоекономічних зв’язків.

Основні положення законопроекту:

• утворення ВЕЗ в Херсонської області терміном на 50 років;
• інвестори у ВЕЗ – юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), у тому числі громадяни України, які постійно проживають за межами України, а також, іноземні держави в особі уповноважених органів та міжнародні організації;
• держава гарантує забезпечення однакового підходу до всіх інвесторів незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу;
• органи управління ВЕЗ – Херсонська обласна рада, Херсонська обласна державна адміністрація, міські, селищні та сільські ради, а також виконавчі органи міських, селищних та сільських рад, орган господарського розвитку і управління ВЕЗ «Регіональне інвестиційне агентство»;
• суб’єкти ВЕЗ – суб’єкти підприємницької діяльності – юридичні особи та фізичні особи-підприємці, які розташовані на території ВЕЗ і реалізують на цій території інвестиційні проекти у пріоритетних сферах економічної діяльності на підставі відповідного договору (контракту);
• реєстрація суб’єктів ВЕЗ є безоплатною;
• в залежності від мінімального сумарного обсягу інвестицій у відповідні інвестиційні проекти, суб'єкти ВЕЗ поділяються на першу та другу групи;
• органи управління видають суб’єкту ВЕЗ свідоцтво про реєстрацію, що підтверджує право на отримання визначених пільг;
• на території ВЕЗ запроваджується митний режим вільної митної зони;
• суб’єктам ВЕЗ надаються пільги щодо сплати податку на прибуток підприємств;
• у разі неналежного виконання або невиконання юридичною особою або фізичною особою-підприємцем (суб’єктом ВЕЗ) умов укладеного договору (контракту) щодо реалізації інвестиційного проекту, такий суб’єкт ВЕЗ несе майнову та іншу відповідальність, передбачену законодавством України та відповідним договором (контрактом).

Одночасно з цим законопроектом до ВРУ були подані законопроекти про внесення змін до Податкового та Митного кодексів України.